Вчора ти була щаслива, усміхаючись раділа митєвостям життя, з думкою про нас. Вчора ти кохала до без тями, бо вірила у справжні почуття.
Не плач, бо ти ще не відчула як це бажати, як це мовчати дивлячись у очі ближнього з бажанням палко поцілувати і прошепотіти - ти мені потрібен. Думками поруч, а така далека.
Сьогодні ти сидітимеш одна з думкою про мене, з думкою про нас. Сьогодні ти будеш сумувати, годуючи свою пам’ять спогадами минулого – прекрасного минулого.
Не плач, бо ти ще не відчула, як це жити заради когось, як це бути для когось світом, небом і землею. Думками поруч, а така далека.
Завтра ти будеш найкраща у обіймах Сонця, з думкою про нас. Завтра ти зрозумієш як це жити у долонях неба, і бути сенсом іншого життя.
Не плач, бо ти почуєш щирості слова, бо ти відчуєш як це проникати у найкращу мить життя де хмари побудують нам мости. Думками поруч, а така далека.
