***
Гарячим воском поміж пальці зваби…
Вже й зорі… нездола́нні факели́…
Вже тільки звук – омріяні принади,
Між крил бажань споку́шені орли…
І небо ясне дихає громами…
І блискавиці – все єство навпіл…
Півобертом… розведений словами,
В пори́ві смаку знаджений до діл…
Отой надшквал, той дух, сповитий смерчем,
Коли собі не можеш дати лад…
З вогнем в очах! Без зайвих заперечень…
Гарячим воском поміж пальці зваб…
(27.12.11)
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шедеврально...
Так банально...
Стікати воском...
Пальці...
Біль...
За вікнами
Чужа метіль
Реве чи стогне...
Так фатально
Об груди стін...
Та зваба - фальш...
Холодний
просто "Отченаш"...
Під просто
Гніту
Тихий тріск...
Між сльози болю
Спраглий віск...
****** Дякую... Надихнув...
Звабливо...
Отой надшквал, той дух, сповитий смерчем,
Коли собі не можеш дати лад…
З вогнем в очах! Без зайвих заперечень…
Гарячим воском поміж пальці зваб… Палко,експресивно,образно!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Тобі щиро, Наталочко... Кожен Твій візит - світло у моїй хатині...