ТОБІ БОГДАНЕ. В память, про свого земляка,
-------------------------- Богдана Лепкого-присвячую...
Лиш тільки я побачу в синім небі,
Як з вирію вертають журавлі,
Де б я не був, я тягнуся до тебе,
До рідної Подільської землі.
В краю мого дитинства над рікою,
Нічлавою, що зветься з давнини,
В однім селі родились ми з Тобою
Поете мій, із давньої доби.
Богдане, друже, милий мій, земляче,
Я на коліна стану й помолюсь
За твій талант, за розум, дух козачий,
Наснаги з твоїх віршів наберусь.
Ти кличеш нас завжди до перемоги,
Вчиш як Україну- матінку любить,
Твої слова з ,, Мазепи’’, як ніколи,
Сьогодні нам потрібні в кожну мить.
А пісню що луна по всьому світу
,,Чуєш кру-кру-кру, в чужині умру,
Поки море перелечу, крилонька зітру’’.
Я до безтями, серцем всім люблю.
Тебе онуки й правнуки шанують,
До ніг твоїх живі квіти кладуть,
І в цілім світі, браття, українці,
Тебе поетом-генієм зовуть.
.
