Розмова з онуком !
В мене тихо сидить дорогий мій онук на колінах,
Притулившись до мене і тихо говорить слова:
,,Розкажи Ти дідусю, мені, що за слово таке, Україна?
Без якого, Ти знаю, не можеш прожити і дня”.
Подивився я ніжно, у очі його, так ласкаві,
По голівці погладив і мовив до нього слова:
,,Україна, онучку, це наша велика держава,
Це земля, де родилась, уся українська рідня.
Україна- це гори високі, до самого неба - Карпати ,
І бурхливі потоки річок- Черемоша, Дністра і Прута.
Україна- це Ти, твій дідусь, твій татусь, твоя мати,
І сестричка маленька, як сонечко, мила така.
Україна- це жайвір високо у синьому- синьому небі,
І донецькі степи, колосисті лани і поля.
Україна – це спів соловїв у гаях, на червоній калині,
І високі круті, береги, дорогого нам сердцю, Дніпра.
Україна- це Січ Запорізька, це гордість і честь, наша слава,
Це волинські озера, де чиста вода як сльоза.
Україна- це древній наш Львів, славний Київ й Полтава,
Дорогі наші села і славнії наші міста.
Україна- це прапор наш жовто- блакитний і тризуб,
Славний гімн, що так гордо над світом щоранку луна.
Україна- це мова така, що гарнішої в світі немає,
І це все що Ти чув , це усе - УКРАЇНА СВЯТА!!!.”
ID:
299367
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.12.2011 19:48:15
© дата внесення змiн: 11.12.2011 19:48:15
автор: ІВАН ДОХТОР
Вкажіть причину вашої скарги
|
Прекрасно!
