Я колиску погойдаю,-
Люлі-люлі,баю-бай...
Колискову заспіваю,
А ти,доню,засинай.
Хай тобі насниться,мила,
Чисте небо голубе,
І той птах ширококрилий,
Що приніс мені тебе.
Ніч надворі. Місяць сяє,-
Зазирає у вікно,-
Діточок перевіряє -
Спати вже пора давно!
Ти заплющуй оченятка,
І до Місяця лети...
Баю-бай,моє зернятко,-
Ще рости тобі й рости.
Сплять всі дітки,всі звірятка,
У гніздечках пташечки;
Тільки ти не хочеш спатки -
Нумо до подушечки!
А на ранок сонце встане -
Новий день нам принесе,
В небі синім ніч розтане,
І прокинеться усе.
Оживе усе навколо -
Задзвенить пташиний спів...
Спи,красуне ясночола!
Баю-бай. Солодких снів.
Я колисочку гойдаю-
Люлі-люлі,баю-бай,-
Колискової співаю,-
Спи,маленька,засинай.
Чудова колискова! Це ж Вашій онуці вже чотири? Як і мому внуку. То вона вже в змозі оцінити і майстерність віршів діда, і його любов.
Василь Царинюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Буде чотири восени, та їй не до оцінювання моїх творів, бо освоїла "планшет" ще до того, як на ноги стала і тепер без мультиків жити не може. Ще й притому тих поганих закордонних. А тим батькам хоч кіл на голові теши. Не розуміють, що дитина виросте без душі і потім вони будуть плакати. Та буде пізно.
А-то Ваша не лагідна і ніжна. Дякую! 
дякую! 
