Ніч. Сидиш на балконі, дивишся на небо, куриш сигару і рахуєш зірочки. Чекаєш, коли закінчиться це все: закінчаться безсонні ночі, ці марення увісні. Ех! А так хочеться, щоб закінчилася ця безумна ніч, почався новий день, з новими надіями, емоціями і почуттями. День, який буде сповнений радістю, де не ходить збоку тінь печалі та самоти.
Та ні, зараз на дворі ніч…на годиннику 3-тя ночі, а ти ще досі не спиш, згадуєш літо…
Так, літо, тепле літо, де немає ніяких сумнівів, що там буде холодно. Згадуєш нічні прогулянки, поцілунки на березі моря. Це все у твоїй голові. Не знаєш, навіщо це все тобі було?
Ти просто поїхав відпочити від щоденних турбот і навчання. Нічого не скажеш, відпочинок був класний, якби не ВОНА. Саме там ти її зустрів, познайомився. Ти ж любиш ризикувати, ти любиш ставити на карту все і тобі байдуже, що буде далі. Дівчинка, як на диво, виявилася романтичною, лагідною, милою та цікавою. У наш час рідко такі зустрічаються. А ти саме таку шукав, та й не дивно, що ти закохався з першого погляду!
Відпочинок тривав всього лиш 10 днів. За цей час, ясно, що ви зблизилися, стали один одному небайдужі. Тому, це все здавалося правдою, що це відбувається з тобою зараз.
Час пройшов…пролетів миттєво…їм довелося розлучитися, бо живуть у різних містах, різних краях.
Та розлука була довгою і гіркою… Ти не міг відпустити, попрощатись. І в останню хвилину перед від’їздом дав обіцянку: «Будь-якою ціною, байдуже якою, але я тебе знайду, щоб хоч мить побачити, заглянути у твої голубі оченята... та з гордістю сказати: «Так, це відбулося зі мною! Це не сон, а реальність!!!»
Ти поїхав додому, знову і знову переконуючи себе, що це все не сон.
Ось так, тому ти зараз вдома, сидиш на балконі, дивишся на небо,куриш сигару і шукаєш оту знайому зірку з того минулого літа…
Бідненький, ти думаєш, як позбутися оцих болючих снів, самотніх днів та безсонних ночей…А ви були такою гарною парою =(
Ну, і як тобі зробити так, щоб побачити знову її усмішку, та добрі голубі очі.
Задумався…на годиннику вже 5-та ранку, стало світати. За горизонтом видно, як зі сходу піднімається сонце, як воно освітлює все довкола і гріє всіх теплом своїх промінчиків.
«Яка гарна природа, краса,
Шкода, що її лиш поруч нема!» - подумав ти.
І проснувшись від своїх думок і спогадів, вийшов з балкону та пішов на пошуки коханої…
Бо обов’язково потрібно дотримати своєї обіцянки!!!=)
ID:
295759
Рубрика: Проза
дата надходження: 25.11.2011 01:18:26
© дата внесення змiн: 09.02.2012 18:14:17
автор: Ірена Смачило
Вкажіть причину вашої скарги
|
