Відкритий стогін в небо тисячу замками
(Знімає з себе ніжно порцелянову накидку)
Дев’ять з дев’яти щоденних цілунків
сплячого ворона
розкидані нутрощі в холі його мистецької квартири
інтим-інтер’єр
і ще б грались діти головами англійських лордів
це нагадувало б олдскульні дні
маловідомого хардкору
Ці голови виплітають на її чолі
величезну крону озвірілих едельвейсів
(знімає з шкіри полум’яні знаки древньої
цивілізації шумерів)
намагаючись заспокоїти його лункі
та тривіальні крики;
І лине вітер покори
про нескінченність цієї миті
думками?
зацвітаючи колючими шипами
впинається в бліду від смерті шкіру
Гола ніч накриває пеленою свободи їх тіла
наповнюючи наскрізним диханням
ритуалом кохання.
змішується з соло солодкого журавля
і солодкими рухами рук,
які впевнено імітують шум
шумерського водоспаду
Кістками жалоби тліє сім’я його
пориваючись з вітром
проникають замками.
людські кроки світла,
заповнюють спрагу дерев,
згортається кров у глибокий сувій
із –під символічного заклинання,
Витікаючи ззовні розкладає сріблом
оманливу зовнішність.
Глибше занурює погляд в її тіло та очі
очі – символ смислової завершеності діалогу
його вуст та її колін
Дзвінким криком урізає дожину її ніг
залишаючи десятий цілунок на
спалених вікнах-
нутрощах її убогих квартир.
