Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: До татка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ євген уткін, 04.04.2012 - 18:49
Зачепило спогадом душу, бо гарно написано.Тож пригадалось і своє. Як хочеться з тобою говорити і знов своє доводити в запалі. та згасле серце вже не запалити, тож залишились спогади й печалі. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Болить, напевно, у всіх одинаково...
Леся Геник, 06.11.2011 - 17:43
Я Вас розумію... Сама втратила тата 10 років тому, а болить і досі....
Леся Геник, 06.11.2011 - 16:18
Як Ви передаєте біль... Ні, не вернути... нікого...а як жаль... Проте, час -лікує!!! І у спогадах залишаєьбся тільки найкраще! Повірте!.. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо так болить, пані Лесю, що самі рядки лягають. Дякую.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Продовжується, але без татка...
|
|
|