Вагай, сковзарику,
ще ніц не скорик,
ще до коріння буде нам скоринь!
Ще писень* в бога
майже не спілий
на вбогу користь,
і речна п.о.г.а.н.ь,
чобітком суворим,
ще не зазнала
шляшу**
доліличу повінь:
ще є на залишку
задух
сумлінця,
нашоршить струм'я, як колись…
А, заки – вип'ємо
на сурмний сувій згоди;
най, навіть, зрясна…
Не сором, облиш.
Диви, як, поцупки, йде грець***
питома:
завада не зніячить скон
вагомий,
аж, доки
опришків неситую судому
не всмокче
в пасощі
збагна спориша міць…
_____________
*писень – від писання, тай від «писок», теж.
**шляшу – від шляху, тай, від того, теж, який трафить.
***грець – може не всі пам’ятають про те, що гречка тому так зветься,
що – від греків.
«грек(ць)» - то майже калька, з турецького «френк»,
тобто – «з ойкумени»,
для наших предків, то – з півдня, з Криму.
Ну, і, звісно, той «грець», що, «най би, взяв» )))
фонетически выстроил верно. Вообще, это интересней, чем по-русски, потому что мне на украинском без шансов что-то понять, и на это не отвлекаешься. т.е. смысловая нагрузка уже вообще где-то на периферии сознания, то нем не менее остаётся ощущение понятости.
Криптопоэзия Krajzer відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
