Буде тихо і волого,
Будуть сутінки у хаті –
Я за Вас помо́люсь Богу,
Богу-Сину-Немовляті.
Довго десь чумакували,
Сіль розсипалась на возі –
До світанку завітали
Ви до мене по дорозі.
Ніч, як чорний віл рогатий,
Коло вікон ремиґає –
Щось хотіла б Вам сказати,
Але слів таких немає…
Рипне віз, що колисанка,
Сіль впаде в траву шовкову –
До прийде́шнього світанку
Я складу Вам колискову.
Голову кладіть на руки –
Я не буду вас будити.
Перед безвістю розлуки
Ви схилились відпочити.
У куточку, на колінах
Помолюсь до Немовляти.
Я за Вами вийду в сіни,
Я за Вами вийду з хати,
Я за Вами на дорогу,
Я за вами вийду – хто Ви?..
Немовляті-Сину-Богу
Помолюся колисково.
слів таких нема-Є! чудово! Валю, як же я раніше не знайшла Вашу пісню, а мені щойно прийшов лист від знайомого поета і поділився цією, Вашею піснею казавши так :"Я так хотів, щоб ви почули цю забуту пісню. Беріть її, беріть і не відпускайте, нехай гріє кожним словом. Це наша пісня. Наша мова, наше небо, наші люди."
Валечко, музику я залишив кращим за мене (хоч пісенники пишу і далі)
я прозу писати люблю
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дочитайте в попередньому коментареві ще один абзац я Вам надіслала... в жодному разі й чути не хочу про кращих за Вас і Ви про таке думати киньте. Ви -- це тільки Ви... і більше ніхто ТАК не зможе, чого б то не стосувалося, і музики зокрема... ніколи не відмовляйтеся від СЕБЕ... бо тільки в такому разі залишитеся вірним Бо-го-ві...
пишіть музику, прозу, вірші, співайте -- жодного таланту не закопуйте в землю, а щойно примножайте.
Вірю в Вас... без жодного сумніву!
Хисту немаю, але співаю і навіть граю... Недавно в "Ранку" навіть мій пісенник вийшов - "Золота бджілка" це для діточок
з Вами, Валю, мені не рівнятися (та й для чого!), але люди творчі зазвичай на одному не зупиняються
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любий Володю, для чого ж людям рівнятися між собою, щоб з"ясувати, хто "вищий", а хто "нижчий"? але це ж аби протиставляти і протиставлятися... в жодному разу рівнятися не будемо -- будемо радіти одне одному (всі і ми з Вами взаємно), будемо шанувати одне одного, цікавитися одне одним щиро, бо ми різні і тому нам цікаво разом (таємниця різниці...)
а на свої вірші пишете музику, співаєте? якби я могла -- тільки тим би й розважалася... працювала... Ваші вірші співаються, то думаю, ви звичайно ж співаєте їх... і це прекрасно... запишете коли альбома -- будемо з задоволенням слухати.. і без жодних порівнянь, а тільки з захопленням чистим, високим і всітлим... бажаю Вам творчого натхнення в усьому. Щиро -- В.С.
Любий Володю, справа, справді, полягає зовсім не в тому, хто кращий, а хто -- ні (немає критеріїв для оцінки, окрім штучно створених), важливим є інше -- хто вміє бути і залишатися САМИМ СОБОЮ, а хто собі такої розкоші (свободи особистості) не дозволяє, а згодився орієнтуватися на "суспільну думку" чи "здравий смисл" -- ложних богів сучасних... Ви -- Особистість, і, може, в цьому сама головна причина моєї до Вас симпатії...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володю, я співаю, але сама... і тільки для себе, у цій виключно інтимній справі можливі помічники мені можуть лише заважати і музичний супровід також... не дав мені Бог такого хисту... а Ви -- співаєте?... маєте такий хист?...
ДУЖЕ СПОДОБАВСЯ І ВІРШ І ВИКОНАННЯ ПІСНІ!
НАВІТЬ В ОБРАНЕ ДОДАЛА!
Такі тривожні звуки на початку. Дійсно ввижається Чумацький шлях, ніч, високі зорі, бредуть воли втомлені, дрімають чумаки на возі- КАРТИНКА ОЖИВАЄ!
Виконання пісні наче театральне дійство...
Особливо вражають звуки рідкісних народних інструментів!
Я б віднесла цю "КОЛИСКОВУ" до жанру СУЧАСНОГО МЕНЕСТРЕЛЮ!
Бардівське виконання пісні проникає в душу - завдяки особливому тембру голосів обох артистів.
Вірш написаний комбінованим розміром - це спонукало композитора писати складну ламану мелодію. Завдяки цьому я відчувала себе наче у казці, або в мультфільмі. ЩОсь навіть нагадо Бременських музикантів...
Речетатив в кінці - це взагалі НЕПЕРЕВЕРШЕНО!
АПЛОДУЮ ВСІМ ТРЬОМ! БРАВО!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую... Вам -- вірю... отакий у мене сьогодні несподіваний день народження вийшов... як би його й тим двом ваш відгук прекрасний переслати... приїде син мій, попрошу розібратися... іще раз вдячна Вам...
ПОДОБАЄТЬСЯ.
Однак, ВАлюшо, якщо дозволите, то деякі думки з приводу композиції викладу: перша строфа значно за пульсом природності і щирості поступається написаному далі та ще й технічно підігнана. Без порушень технічних і живого щирого дихання колискова читається і сприймається як дуже цілісне з третьої строфи до останньої літерки.
З любов'ю та повагою.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може перші три строфи врятує моє зізнання, що це колискава... дорослому хлопчикові... дякую за доброзичливість