Не тримай мене у серці, не тримай,
Клітка птахові домівкою не стане.
Я втечу від тебе далі, ніж за край,
Кажуть, вміють там загоюватись рани.
Не біжи за мною, прошу, не біжи,
Світ і так без того в швидкості згорає.
Ось розлука білим сумом освіжить,
Вітер сльози наші в жменю позбирає.
Не тримай мене у серці, відпусти,
Не любов воно, якщо без жалю губить.
Неспроста нам Бог послав такі хрести,
Він нас все-таки найвідданіше любить.
А що - є вади не зайві? Назвіть будь - ласка їх, може буду мати на захист від посягань на свою честь з боку дружини Ефектне віршування, нічого не скажеш
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайні вади, такі як забудькуватість, нервозність (якщо палки не перегинає) і так далі - це нормальний стан речей, ніхто не ідеальний, але якщо попри це є такі, з якими миритися несила, то вже діло невеселе, м*яко кажучи.
Дякую за відгук, намагалася відповісти, не знаю, чи вдалося
Не дарма нам Бог послав такі хрести,
Видно, віддано і все-таки нас любить...
Ті слова такі чудові.
Любов - відпускати потрібно.
це дійсно доказ того,що ти бажаєш тій людині щастя.Навіть ціною такою.
В мене емоції зашкалюють.
Супер.
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00