У сонячній залі, що близько до світла,
Збиралися Музи митців, непомітно.
І поміж собою, за горнятком кави,
Ділилися досвідом, словом, думками…
Туди ж прилітали думки музикантів,
Поетів, художників, інших талантів…
І у енергійному чистім просторі
Збирали до купи надкушені твори.
Збирали до купи надірвані душі,
Зшивали усе, що порвали байдужі,
Нахаби і навіть колеги, зухвалі…
Ще й дух наближали до міцності сталі…
Робилося, дійсно у світі чистіше!
Нажаль, я не знав, про це диво раніше.
Тепер, коли капає крапля остання –
Звертаюсь до творчості і до кохання.
Необычайная для мужского стиха тонкость душевная. А "Збирали докупи надірвані душі" - до замирания сердца красиво! А идите-ка ко мне в белый список, не хотелось бы что-то пропустить.
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
