Ми в особливий час живемо.
Наперекір стихіям і вітрам
Піднявся людський геній до вершини,
Коли осмислити своє буття потрібно нам.
Які великі потрясіння,
Криваві війни, голод, геноцид,
Імперії, що потрясали світом –
Все людству довелося пережить.
Не все гаразд іще донині.
Нелегко зупинити зло.
Та ми його почали помічати
Ціною жертв, що марно полягло.
Лукаві люди правду не цінили.
Історію писали королі.
Хтось зіпсував їх розум недалекий,
Бо вже братерство стало не в ціні.
Часи поган засвідчили чудово, (1 Самуїла 12:12, 19)
Бо навіть Богом вибраний народ
Не зміг відкинути спокуси
І в безлад свій додав чужий обряд.
Царя хотіли над собою:
Сатрапа, ляльковода, пастуха!
Здрібніла вся людська родина,
Скотилась до самого дна.
На лихо всім була затія –(Дії 7: 41,; 1Івана 5: 21)
Робити ідола з людей.
Вже не поможе байка про кумира
Та решта псевдо праведних ідей.
Скільки віків нові експерименти,
Завіса темряви, невігластва і зла.
Під виглядом науки, дурисвіти
Плели інтриги отупіння простака.
Попереду, як личить ерудитам,
Як вибраний привілейований загін –
Насмішники, нероби, пустодзвони:
Філософи і священство усіх мастей при нім.
Універсальний засіб для покори,
Священна піраміда для зівак –
При демократії народ керує…
Все решта – справа царських посіпак.
Для них свобода, перший аргумент:
Свобода вибору безумства і сваволі,
Статевий нігілізм, наркотиків дурман,
І зграї однодумців в шоу на футболі.
«Видовищ і вина!» давно відомо,
Ще Рим нам приклад показав.
Та волею Творця не встояв…
Через пророків Бог нам написав.
Тепер нові ознаки виступають.
Бог не жартує, витівкам кінець.
Щоб не казав ніхто, ніби не бачив –
В нас на очах пророцтва, мов вінець!
Всі вони будуть одночасно,
Діагноз певний, навіть для простих.
Філософам тепер пора мовчати,
І навіть Дарвін не поможе їм.
По всій планеті, не питаючи «знавців»
Потужні землетруси мусять бути –
Ісус апостолам сказав – (Марка 13: 8, Луки 21:11)
Людина це не зможе відвернути.
Хоч ми трактати пишем про достаток
І ожиріння мучить необачних бідолах,
У світі кожен сьомий голодує (Марка 13: 8)
І смерть від голоду повсюдний факт.
Зараза нищить з середини,
Загрожує довкола всім. (Луки 21:11)
Найменший вірус непоборний,
Наука не встига за ним.
Нема природної любові.
Брутальна хтивість нижче всякої межі.
Спотворені людські стосунки, (2 Тимофія 3:1-3)
Корупція тотально нищить всіх!
Хоч хвалимося розумом великим,
Та ми скоріше хижаки. (Об′явлення 11:18)
Якби людину не спинити,
Зламала б Землю залюбки!
І як не дивно, Добра Вість (Матвія 24: 14)
Про визволення від біди і горя
Є певним знаком по усій Землі…
Щасливі, хто про це говорить!
ID:
253818
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.04.2011 20:54:49
© дата внесення змiн: 14.04.2011 20:54:49
автор: А.Б.В.Гість
Вкажіть причину вашої скарги
|
