Ти цю грань і не помітиш!Перетнути її до бісу легко!
Коли я слухаю пісню групи 30 Seconds to Mars «Hurricane Feat. Kanye West»
я просто ковтаю сонце! Мої очі заходяться від сміху…пісня вливається в мене, розбавляється з моїм невагомим тілом, лоскотить кожен нейрон…і я божеволію….вона мені болить… тремчу…Хочу кричати, серце вибиває кулаками груди!Я задихаюсь! Хочу плакати, сміятися…хочу жити!Мені боляче від щастя! Здається, що вмираю, відчуваючи, що я така сильна…Я зможу все…в мені весь світ! Я –Світ!
До чого я веду?!
Кохаючись, мій звір ніколи повністю не розуміє солодко мені чи боляче)))
Я посміхаюся йому,а часом шиплю показуючи грізні зубки.
Мій погляд виражає напруженість, то цілковиту відсутність мене у тілі.
То скрикую, як буває електричка верещить до перехожих, то розбавляю тишу протяжним виттям вовчиці.
Буває краду подих з його вуст, а часом відвертаюсь , ховаючи обличчя в його плечах.
Часто притискаюсь до нього, впиваючись кігтиками до крові, то відпихаю від себе, впираючись долонями..
Ніхто не помітить цю грань! Кохання і біль на моєму обличчі проявляється однаково! Душа так бачить…..
лиш одне заперечення. кохання і біль - не тотожні, хоч і схожі. і проявлятися однаково не можуть! пригадалася, відома й тобі цитата з "11 хвилин": "Немає на світі більшої насолоди, аніж відкрити комусь ворота у світ невідомого. Лишити незайманості – ні, не тіло, а душу. Болі не існує, є лише те, що перетворюється у таємну насолоду" – 182 с.
Ласунка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я в захваті.....я про те ж...іншими словами.....Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!Дякую!
такі інтимні речі так гарно викласти, блиск! 
