Колись не легко було знати
Хто чим живе, яке його буття.
Роками парубки вдивлялись
І неуками були все життя.
Як ми просунулись далеко !
Як легко жити, все доступне до кінця
Не треба бути ханом, мільярдером
Щоб надивитись танець живота.
Колись роки минали дармо
Щоб «мухи в носі» дівчини знайти,
Сьогодні все як на вітрині –
На носі «мушки» золоті
Давніш ходили по музеях,
Щоб бачити мистецтво і красу…
Сьогодні – виставки ходячі –
М е т а л о п і р с і н г і тату.
Нещасні папуаси – недоумки
Терпіння «пекла» зазнають.
А наші славні мастаки – хірурги
Без болю – чи відріжуть, чи вкладуть..
Як легко дихати, плисти за течією
На кожнім кроці заповітний атрибут:
На всі смаки елітне пиво,
Горілка без смаку і аромати дурману!
І гордість огортає душу,
Коли з екрану, ніби знають нас,
Дають пораду, як найліпшим друзям :
«Ви варті того, все для вас»!
