Її губи солодкі,як мед,
Твої очі ж холодні мов крига,
Там любові лише силует,
Там любові прочитана книга.
В обіймах її насолода,
У пестощах люба приємність,
Твоя ж,десь поділася врода,
А ніжність поглинула ревність.
Я не винен,я тебе кохаю,
Ту що солодко звало світання,
Ту якої вже більше немає,
Її вбило велике кохання.