Світ проходить через твої вени? Чи проходять через твої вени кораблі автомобілі рани всіх людей краплини сліз крові поту? Сповнені сили погляди невизнаних героїв? Тремтіння душі найслабших перед тим як помирають надії? Вершники які осідлали долю? Леви змії проходять через твої вени? Ранкове проміння, зелені листки, краплини весняного дощу? Чи в тебе в венах пусто? Чи ти сидиш і молишся, щоби пустота заповнилася кольорами? Метаєшся по світі шукаючи людей кращих, долю добру, віру щиру? А як ти вибираєш свої стежки? Кво вадіс, камо грядеш, the rolling stone?
А серце спокійне весною. І сонце тішить теплом. Йдеш крок за кроком тудою, де всі шукають любов. Біжиш, підлітаєш, і падаєш знову. Одні не шукають, а хтось вже й знайшов. Стиснув в міцному кулаці чи ніжній ручці, полегшено зітхнув. І музикою стали заїжджені слова. І крок не крок і сон не сон. І синє небо теж змінилось. І ти не знаєш чи ти є ти чи ти не ти? Єдине не змінилось вічне запитання – куди іти, чому іти?
