Вже давно всі розібрано ролі,
Кожен має доречний костюм,
І підібрано схеми, паролі,
Декорації, світло і шум.
Вже давно всі актори на сцені.
Хтось наділений більше, хтось - менш:
Є військові, царі, прокажені,
Патріархи, злочинців без меж.
А театр десь змістився, поїхав
І на згадку про себе лишив
Тих акторів, що збулися стріхи,
Не віддавши від ролей ключів.
Так і ходять по світі герої...
Все розсудить один тільки час.
Нам ж залишилось бути собою,
Без фальшивих, холодних гримас.
Не жалію, що прочитала.
"Нам ж залишилось бути собою" - важко читається через збіг приголосних. Можливо, краще "Нам же бути лишилось собою". Або викинути "ж" у Вашому варіанті...
Віктор Фінковський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
