"Рубайте ланц! Теля-сі душит!" -
Давним-давно бабуся жартувала
І в гадці навіть ще тоді не мала,
Що нині в мислях таку хвилю зрушит...
Бо ланц обплутав шиї наші,
Ланц словоблуддя, фальші і омани...
І не навчили їх навіть гетьмани,
Котрі на чварах колотили кашу...
Дурний вже втямить - хіба важко:
З'єднайте руки, що ніщо не крали...
Хоч це вони нам смачно обіцяли
Та розтовкли з брехнею пляшку...
І полетіли скельця по усюдах,
Гостро в'їдаючись в людські тривоги.
Опам'ятайтеся! Згадайте Бога!
Очищення зробіть від гріхо-блуду.
З довіри нашої трампліни
Ви поробили до стрімких достатків,
Озолотивши і своїх нащадків,
Перетворивши Віру у руїни...
***
"Рубаймо ланц! Народ-сі душит!" -
Переробивши вірий жарт бабусі,
Уважні будьмо!
Бо сверблять знов в вусі
Їх теревені. Боже! Хто заглушит?
