Три стадії життя людського є,
Три ступені, як в кораблі космічнім.
З ними людина світ цей пізнає,
Іде з народження аж до відходу в вічність.
І кожна ступінь вигорає раз,
Лиш в пам*яті лишається навіки,
У снах приходить, повертає в час
І роздуває сльози на повіках.
На першій стадії, чи ступені ми все
Вбираємо, як губка, для пізнання.
Вона дитинство й юність в вись несе,
І радість успіху і біль розчарування.
На другій, основній - це зрілість літ,
Твої звитяги і твої здобутки,
Найвищий сенс і надшвидкий політ,
У перемогах перші сходи смутку.
Той смуток третю ступінь полонить,
В аналізі прожитого блукає
І досвідом нажитого спішить
Ділитися, поки ступінь палає.
Безповоротність пройдених шляхів,
Збагачена набутими скарбами,
Веде нас в вічність Божих берегів
По зведеними нами же мостами.
Лишається лиш пломінь ступеней,
Космічний пил, що осідає в душах.
Хоч хтось колись згадає, що тепер
В ім*я життя спалити зараз мушу?!
Хвилосифия жизни...
три стадии развития:
- я хуже чем окружающий мир и буду стремиться стать лучше...
- я в гармонии с окружающим миром и счастлив...
- окружающий мир хуже меня, но я, увы уже ничего не могу изменить...
некоторые не доживают и до второй стадии,
некоторые переходят в третью, и это, пожалуй, мудрецы
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарно