Нехай все буде так, як хочеш ти,
Нехай збудуться всі твої мрії,
Якщо хочеш, то лети в свої далі,
Шукай своє щастя там й надалі.
Тільки не плач, не стогни,
Що так погано тобі тут, на Землі,
Що не розуміють тебе рідні,
Що в тебе душа болить за неї,
Країну милу, Україну невтішну
І грішну , і безгрішну,
Таку, яку ми її заслужили,
Яку нам доля дала,
але не на поталу.
Треба щось робити, бога молити,
Україну відбудовувати, розвивати,
Йти на бій з вовкулаками, кричати,
Не мовчати, добиватися, переконувати,
Що так не повинні ми жити,
Що ми заслуговуємо на краще,
На гідне, українця життя, а не раба,
Який з усім згоден, лиш би,
були хліб і ковбаса.
Ти лети, мій коханий, за небокрай,
А я поки тут, буду відстоювати свій край,
Жаліти його і плекати надію, і щось робити там...
Щоб він заквітнув на радість всім нам.
Дякую.Це не спасе, але, кожний, щось конкретно для свого села і міста повинен добиватися.Наприклад писати скарги у всі інстанції, телефонувати.Я ще й об'яви розвішую з різними призивами по екології.Благоустрій ізмором беру.
Дякую.Хаос ми невзмозі в самості побороти, а от збирати однодумців по екологічним проблемам: якесь озеро почистити, висадити кущі, дерева та й просто прибрати сміття.Не самим, а добиватися того, щоб ті прибирали, хто за це відповідає.Вони ж бо зарплатню отримують.
