Чи ви бували в Україні,
Де небо, мов волошки, синє,
Де роси ніжні, золотаві
Кохають шовковисті трави,
І б’є сивинами Дніпро
У груди берегу крутому.
І шлях завжди веде додому,
І нива дихає добром?
Чи ви бували в Україні,
Де за столом сидить родина,
І над степами пісня лине?
Злітає вдаль за словом слово,
Неначе заповідь Христова,
У серці струнами бринить,
А серце плаче і болить,
І б’ється пташкою у груди,
Бо збайдужілим вже не буде
Бо чує вічність в пісні тій
І немовляти крик у ній,
І материнських слів турбота.
І гнів, і радість, і скорбота
Вже пісня річкою тече.
В ній щире батьківське плече,
Кургани серед степу сиві,
Хліба святі на світлій ниві.
У пісні тій козацька воля,
Тарасова лихая доля.
В ній спів сліпого бандуриста
І слово правди променисте.
Одвічний заклик до свободи
У ній – душа мого народу!
