Посыл: Автор – Влад Правда
"Моя печаль солодка як ніколи,
Моє життя серйозне як завжди
І коле мені душу коле,
Та не збагну чому це так,зажди!
Чи може я у чомусь винуватий
Чи може щось роблю не так.
Я ні на мить не буду забувати
На небі той кохання теплий знак"
.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132651
Отзыв:
«Не стій під стрілою»
Висить у небі щось солодке тихо-тихо,
Чи то мій сум, чи груша, не збагну…
На всяк випадок, щоб уникнуть всяка лиха,
Я приберу з-під цього головУ.
А то впаде, проб’є мені макітру,
А я ж такий серйозний – просто жах,
Я ж без знамення з неба не ходжу до вітру,
Вичікую тепла собі під пах.
Бондаренко Григорий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
да и ради Бога, ну пишет так и ладно, нет же суётся ещё с комментариями... само б писало чего-то путное. так что выпросило. Обычно прохожу мимо - всех не опишешь. спасибо.