По небу зорі з блиском вічним,
їм нескінченність рідний брат ,
а нам простим земним і грішним,
лиш рахувати кількість втрат.
Я пам’ятаю їхні лиця.
Я знаю їхні імена.
Вони частіше стали сняться ,
всі ті кого уже нема…
Нещадний час , його величність,
без воскресіння і чудес ,
приносить смерть , а може вічність ,
володар людства і небес.
Не всіх карбує у граніті,
й у барельєфах на стіні ,
але всі згадками зігріті ,
і через те приходять в сні .
12.06.2008 р.