Я не знаю що трапилось
I чому ми так квапились
I навіщо все це сталося
Може так життя склалося
Разом ми бути не можемо
I одне одному не допоможемо
Краще б тебе я зовсім не знала
Бо як пізнала то й покохала
Я відчуваю що це все минеться
Та скільки часу на це обійдеться
I чи залишиться він щоб пожити
Як би скоріше тебе розлюбити
Дайте мі сили зробить це благаю
Я ж його ще так мало кохаю
Як зараз не зможу цього я зробити
То потім надію уже не убити
Надію на щастя i на кохання
Щоб бачити тебе із ночі до рання
Щоб чути твій голос i глянути в очі
Тебе відчувати із ранку й до ночі
Щоб свої цілунки тобі дарувати
Й на все що лиш можна коханим бажати
Але все це мрії все це не насправді
Й потрібно сказати co6i все по правді
Що ти не зі мною моїм ти не будеш
Що скоро можливо мене ти забудеш
Все несправедливо все боляче дуже
Побудь ще зі мною коханий мій друже
Нехай тільки в мріях нехай лиш в уяві
Все ж буду чекати твоєї появи
Буду i далі надіятись-вірить
Бог в мої сили колись все ж повірить
3ійде до мене щастя із неба
Це щастя буде схоже на тебе
А може на тебе i зовсім не схоже
Можливо ця думка мені допоможе
Поможе згадати що є хтось іще
А образ твій змиє із серця дощем
Той дощ що із громом мене оживить
Святої водиці дозволить попить
I сили знов стане у крові моїй
Для того щоб вірить що ти все ж не мій
Кохання моє течією ізмиє
I сонечко серце знову зігріє
I дасть сили жити i знову кохати
I щастя своє ізнов здобувати
Є шанси в людини на щастя й любов
I шанси даються ці знову i знов
Скільки ти зможеш дихать й ходити
Стільки можливо чекати й любити
Скільки є сили в тобі виживати
Стільки зможеш кохати й кохати
Але парадокс у цьому всім є
Ці сили щоб жити кохання дає
