UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Очистий Бог! - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 30.03.2024 - 16:47
Над мовою мають працювати не лише філологи, а всі. За нас цього ніхто не зробить. Філолог – це той, який любить слово, і тут більше про серце мови, а не про правила, хоча й вони дуже потрібні. А її серцем є атмосфера, в якій ті правила подаються, щоб дитина розуміла, чому важливо казати так, а не інакше. Це речі, які вимагають перейнятості вчителя, викладача, і жодні методички, програми цього не дадуть. Бачу тут такий вихід: те, що ще можна врятувати, треба акцентувати в школах, в університетах, включити їх у ЗНО. (АНДРІЙ СОДОМОРА: «МИ ВТРАЧАЄМО СВОЮ ТЕРИТОРІЮ В МОВІ», г. Твоє місто) Шевчук Ігор Степанович, 30.03.2024 - 16:39
...слово «серце» зустрічається понад 1400 разів, ще стільки ж «душа». Де ви тепер таке бачили? І це не тому, що ми знаємо все про серце і про душу, а тому, що під словом «цивілізація» розуміємо тепер технічні надбання, комфорт. А людини там нема. Хоча воно походить від латинського civis, громадяни. Поговоріть з одним, десятим, сотим і знатимете, який наш рівень цивілізованості, ментальності, чим і як ми живемо, як розуміємо життя і роль мови у ньому.(Андрій Содомора) Шевчук Ігор Степанович, 30.03.2024 - 16:37
«Ти зрозумів, чого тобі ще треба?» І це також біда, бо, крім розуміння, людина має збагачуватися з мовою. У Франка є фраза: «Я син народа, що вгору йде». Народ є народом тоді, коли відчуває потребу рости, а не задовольняється тим «отут і тепер», якимись сміховинками, літературою задля розваги. Рости у мові – надзвичайно важкий і тривалий процес, який потребує великої делікатності. Тут силою нічого не зробиш, правилами любові до мови ще ніхто ніколи не виховав. (Андрій Содомора) Шевчук Ігор Степанович, 30.03.2024 - 16:35
Горацій озвучив понад дві тисячі років тому: «Практика – це норма мовлення». Нормою мовлення є не те, як ми пишемо, а те, як говорить загал, засоби масової інформації, те, що є в рекламі, що ми чуємо. (Андрій Содомора) Шевчук Ігор Степанович, 30.03.2024 - 16:34
...ми повинні рятувати те, без чого українська мова стане українською лише формально. Інтенсивно і розумно боротися після перемоги за збереження цієї українськості. Перш за все кажу про дієслівний заклик, який є нашою історією і який ми втратили. Чому? Бо ми ніколи не були імперією, нікому не наказували. Це був голос громади: працюймо, радіймо, кріпімося, «Роздуймо, браття, вогонь завзяття!» (рядок із повстанської пісні – Ред.). Це не просто граматична форма, а наш дух, історія. Почитайте «Захара Беркута» і не тільки – там говорить громада, а не хтось зі сторони, це не наказ, а заклик. (Андрій Содомора) Шевчук Ігор Степанович, 30.03.2024 - 16:32
Любити свою мову треба серцем, а не тільки інтелектом, не на рівні споживацькому, бізнесовому, науковому, відвойовувати той відсоток, який нам рідний, лягає на душу. Коли ми втрачаємо українськість, йдемо в російськомовний простір, мусимо акцентувати найважливіше, а не ламати голову, як сказати – історик чи історикиня. А вже потому займатися фемінітивами, проти яких нічого не маю, і проєктами. Бо всьому своя черга. І хоч у мові немає дрібниць, та зараз чомусь виносимо на перший ряд те, що є побічним. І, на жаль, здається, що «відвойовувати» ті ж дієслівні заклики вже пізно, бо ви вже нікого не відучите від «давайте».((АНДРІЙ СОДОМОРА: «МИ ВТРАЧАЄМО СВОЮ ТЕРИТОРІЮ В МОВІ», г. Твоє місто) |
|
|
||||||||||||||||||||||
