Чом плачете ви, браття українці?
Поляки нам розсипали зерно?
Не до вподоби вам такі гостинці?
Російське Чмо пробило нове дно?
Звичайно, Путін вклав шалені бабки
У цю затію – сумніву нема:
Бо ж саме через Польщу йдуть поставки
З усього світу зброї. Недарма
це викинуті кошти на протести
Й потрачені зусилля шпигунів:
Як не вдалось ракетами рознести
Дорогу – тоді гуркіт двигунів
Потужних тракторів цю зроблять справу!
А гроші все одно, кому платить:
Хоч в бомби на кривавії розправи –
Хоч польських фермерів розколотить,
А хоч поетам українським за слиняві
Писульки проти правди і Христа!
І пишуть рифмопльоти порохняві…
А ворог б’є ракетами міста!
Я знаю, як це боляче, панове,
Коли отой, хто, начебто, дружив
Зненацька в товариство входить нове –
Бо вами, gnиdа, геть не дорожив!
І високо копилить свої губи,
І гордовито вчить, як треба жить,
Овечий голосок став раптом грубим –
І з ворогом твоїм взасос лежить*!
Ви скиглите, що хліб порозсипали?
І граєте на людських почуттях?
А Хліб Христів навіщо розтоптали?
Чому і досі всі без каяття?!
Він вам приніс Своє Святеє Слово,
Яке є Хліб з небес для вічного життя,
Та ваша ота тупість віслюкова
Поводилась із Ним, мов із сміттям!
То ви вважали, це не повернеться
Тотожним бумерангом навзаєм?
Та сіється завжди все те, що й жнеться –
Одвічний постулат езопівських поем!
взасос лежить* - фігура мови: цебто, зраджує.
