Наче змії, знову затягнулася питля на шиї,
Ти хочеш жити, а хто прагне лише наживи.
В спину ножі, хай розрізають нерви,
Шукаєм ліки для душі, але вона давно померла
її вже не повернем, мігрує кров по венам,
І забирає більше повітря ніж віддає нам
Ніби гієни, що чекають на поживу вранці,
Бранці, що немають шансів дійти кінця дистанції.
І доля вже давно не роздає авансів,
Смерть хапає за серце кістлявими пальцями,
Поки ти ховався в панцир, хтось дістав овації...
Ти казав що кинеш це, а сам навіть не намагався,
Казав шо ти не здався, просто так сталося,
А на наступний ранок лиш твоє тіло зосталося...
Enji...
http://mp3-sait.info/listen/Enji%20%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE
|
|
