Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський: Дощ і Весна - ВІРШ

Дощ розплакавсь не на жарт,
Сльози ллє - не зупинити,
Бо його красна-Весна
Щось не хоче вже любити.

Заховалася в намет,
Щось шепочеться з Вербою.
Може в них який секрет?
У берізки молодої

Дощик запитать хотів
Чи,бува вона не в курсі,
По землі залопотів,
Білокора щось не в дусі.

До Черемхи прилетів,
Та стоїть сумна, бо змерзла,
Далі знов пошелестів
І звертається до Клена:

-Друже-брате, розкажи
Чом же гнівається Весна,
Та мені допоможи
Помиритися із нею.

-Чим зарадити тобі,
Винен сам же ти у всьому:
Зачіску їй намочив,
Сукню вимазав в болото.

Та із Вітерцем удвох
З голови вінок зірвали
Із барвистих квіточок,
Де шукать його - не знала.

Зажурився Дощик наш
І помчав шукати Весну:
-Люба, ти мені пробач,
Не хотів образить,чесно.

З Вітром бавилися ми
І тебе не помічали,
Ти вже,Веснонько прости,
Більш не будем, обіцяєм.

Візьму сукню поперу,
Вітер висушить швиденько,
Будеш мати, як нову,
То ж не гнівайся, серденько.

А віночок ти собі
Ще сплетеш, он квітів скільки,
Лиш мене не розлюби,
Я й не плакатиму більше.

Весна доброю була,
То й бешкетнику простила.
Вийшло Сонечко з-за хмар,
Усмішкою їх зігріло.

ID: 724918
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 22.03.2017 08:26:17
© дата внесення змiн: 22.03.2017 08:26:17
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський