Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Карплюк-Залєсова: ВЕДМЕДИКОВА ОБІЦЯНКА - ВІРШ

( Великий світ маленького дитинства ) Мале дівчатко з носиком кирпатим, З мрійливим поглядом з-поміж пухнастих вій Тлумачить щось малому ведмежаті: Авжеж, Михайло - плакса-голосій ! Ти ж чоловік ! Либонь цього не знаєш ? А хлопчикам сльоза - не до лиця... Чого в вікні, Михайлику, шукаєш ? Разів вже сто казала, що весна ! Не плач, ведмедику, не рюмсай, любий Місю, Зима повернеться... Татусь мій слово дав ! Ти знов співатимеш свою зимову пісню, Я ковзани вдягну, що він подарував... Новенькі ще... Стальне блискуче лезо... Чекати мають до наступної зими. Казав татусь, мені завдали стресу, Купивши в подарунок ковзани Весна мине, за нею - літо, осінь, У мене зубчик випаде і виросте новий. А ще - в косичку заплетуться коси, Як прийде час на нові ковзани... Не плач, Мишко ! Як сирості багато ! Від неї хата наша скоро зацвіте, Ти ж -бо складав обіцянку для мого тата : Тримай її , бо зубчик не впаде !