Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Дмитро Кiбич: Дитячi таємницi. 2 частина - ВІРШ

Ой, говорять - не за нашої пам'ятi, пригода вiдбувалась. Тут шапка зелена казковою мовою до дiтей зверталась. - А невiдомо скiльки часу з того дня минуло? - Нi, та якось до кiмнати щось у вiкно стрибнуло! Зелений коник-стрибунець сьогоднi у гостi завiтав Й людською мовою малят веселих тихенько запитав. - Чув я, дiти, що ви любите пригоди незвичнi. Чарiвнi, смiшнi, кумеднi, майже фантастичнi? Якщо це правда - ось, тримайте, цей зошит бузковий Розгорнiть його - й перед вами лiс з'явиться казковий. Оце дива! Опеньок з суницею щось гучно спiвали Дуби старi разом з ялинками у вальсi закружляли. Грали у футбол, чомусь десять таймiв, бiлки i ведмедицi Вовк з кабаном захопились в'язанням, взяли до рук спицi. Свої полотна сорока з дятлом у галереї виставляли А журналiсти цвiркун з джмелихою про них сюжет знiмали. Чи то були пригоди цi, чи то лише наснилися, - Але спогади приємнi дуже в малят залишилися.