Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Про вишиванку й Данила (міфи - дітям) - ВІРШ

На уроці праці Оля вишивала білу льолю: В неї скоро буде братик, треба одяг готувати. Підійшов тихцем Данило, шибеник і здоровило, Та й гукнув (хотів злякати): «Нащо все це виробляти? У візочку, ще й хлоп’яті вишиванку? Ну, й дівчата!» Від зухвалу того Оля ледве палець не вколола: - Помиляєшся, ти, друже, бо розумний, та не дуже: Вишивка, це кожен знає, нас від зла оберігає. - Оберіг – то забобони. Є дзюдо для оборони! - От чудний! Про боротьбу хочеш міф я розкажу? Чорнобог злий зі Сварогом воювали не на жарт. Не було в людей такого, хто тій сварці був би рад: Вечір ніс Мару на крилах, що усе живе губила. Ні мечі синів Сварога, ні вогненний смолоскип Не долали Чорнобога й чорних ящурів страшних... …Ось розчавлять вже хатину бога Сварги й Берегині… Що робити?Господиня - шиті шовком рукави: Спис Перуна, сонце стріли, гостроокі соколи́ – Вгору руки піднімала – і вся нечисть відступала. - Гаптування мало силу! Зрозумів тепер, Данило? - Круто, Олю! Як в кіно! Ти пробач мені… Добро? І тепер Данило зранку одягає вишиванку: Може, гарна та сорочка вбереже й від двійки? Точно?