Котик проситься до хати
(хоч живу я небагато)
відкриваю радо двері,
час підходить до вечері.
Котенятко розумненьке,
тільки хоче щось смачненьке.
Якщо є один лиш супчик,
рот заверне, як голубчик.
А коли вже є ковбаска,
то тоді у хаті казка.
Він не бігає – літає,
наче, як пропелер має.
Я його не припрошаю,
за для сміху, зву до чаю.
Але каже, що не хоче,
бо від чаю вус лоскоче.
Отакий у мене котик,
лиш добреньке хоче в ротик.
Коли гарно посмакує,
то у хаті й заночує.
Скрутиться він у калачик,
круглий стане, наче м’ячик.
І проснеться аж тоді,
як шкварчить в сковороді.
?