Квіти з сонцем поріднились,
І з ранковою росою.
У любові народились,
І пишалися красою.
Тільки сонечко всміхалось,
Наче мати до дитини.
З висоти небес втішалось,
Що ті діти - не єдині.
Є ще в нього трави пишні
І хмариночки косматі.
Є і яблуньки, і вишні,
І гніздо лелек на хаті.
Є хлоп'ята та дівчата,
Що, як долі подарунки,
Ловлять личками все літо
Сонця золоті цілунки.
15.11.2010.
