Що за гість зайшов у хату
І подав грайливо лапу
В білій рукавичці
На шовковій стрічці?
Хтось такий великий дуже
– Здоровенький будь, мій друже!
Чи ж ім’я тобі не Барс?
– Ні! Я – новий друг ваш, Макс!
Отака в нас новина –
Песик Чудо-дивина.
Карликовий пекінез.
Десь тут був і раптом щез.
Треба мікроскопа брати,
Щоб швиденько відшукати.
– Ось він! Ось він! Не спішіть,
Ненароком не збудіть!
Примостивсь на подушчині,
Лапки вверх, а сам на спині.
Дуже смачно йому спиться,
Кашка манна певно сниться.
Тихше, тихше говоріть,
Песика не розбудіть.
Де стояли , там і стійте,
Максу зла не заподійте.
Спи спокійно Максик наш,
Ти ж тепер домашній страж.
Будемо тебе любити,
На руках весь день носити.
Баю, баю, спи наш хлопчик,
Песик справжній, не горобчик.
Хвостик куценький трясеться,
Макс з господарів сміється:
Узяли мене до хати,
Я ж вас буду шикувати.
Сторожа взяли до хати,
Тож готуйтесь забавляти.
Буду вас сторожувати,
А ви мене забавляти.
