Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): НАВЕСНІ - ВІРШ

Кинула тепло з руки Веснонька і враз птахи Ті, що дикі, в лет пішли, Спів повсюди рознесли. Вийшли й ті, що у хліві Були у зимові дні: Гуси, качки, індики, Курочки і півники. Двором йде: «Кукуріку! З’їсти б булочку хрумку!» А за ним: «Кво, куд-куди! Булку хочемо і ми!» З гілки горобець: «Ців-ців! З’їв зернятка б хоч із пів. Жир утратив, снігом мився. Хоч би чимось підживився". Голуб крилами махнув, Попід вікнами загув: "Вор-р, вор-р, люди! Не скупіться Хлібом, салом поділіться» Песик і собі: «Гав! Гав! Щось і я би пожував! Зовсім пусто в животі. Реберце б якесь мені!» Киця хвостика підняла. «Щось і я б на зуб поклала. Дайте миску молока Зупки з м’ясом чи сирка!" Вийшов хлопчик – звать Рустам – Виніс корму він птахам. А собаці дав м’яска, А котові молока. Ось історія я-ка!!!