Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Альонушка: Краплинка - ВІРШ

У казковій мрій-долині, На білесенькій хмарині, Що пухнаста мов перинка, Вже прокинулась краплинка. Й ну по небу мандрувати, Світ для себе відкривати. Захотілось їй скакати, І в лісочку побувати. От і дощик нагодився, Він на землю відпросився. Щоб відвідати родину, У чудову,гарну днину. Як краплинка це почула, на коліна стрибонула, ПочалА його благати, Щоб її на землю взяти. Захотілось, бач краплині, Побувати у долині. Довго не прийшлось вмовляти, Сказав дощик-вирушати. Полетіли вниз додолу. І спустилися на поле. Та й домовилися в лісі, Щоб зустрітись на узліссі. От краплинка захопилась. Все гуляла,веселилась. До криниченьки примчалась. З нею мило привіталась. Та на каву запросила. Довго б з нею говорила, Та прийшло дівчатко з хати, До криниці воду брати. Та й набрало у відерце, Води чистої з джерельця. З нею й крапелька попала, Й на плиту помандрувала. У кастрюлі застрибала, Ще й на себе нарікала. Чом на місті не сиділа, Чом на землю прилетіла. Та не час вередувати, Стала думати-гадати, Як додому повернутись? Щоби тут не залишитись. Стала крапля уявляти, Що уміє чаклувати. І чим більше уявляла, То тим вище підлітала... Тут віконечко відкрили, І краплинку підхопили Й понесли вітри додому, Де все затишно й знайомо. То ж яке б не мав ти шило, Ти нелізь де не просили!