Тоненький серп молодого місяця,
В колисці неба засинав ,
Космічний вітер тихо,тихо,
Мале дитя заколисав.
Чумацький шлях зіткав для нього.
Сріблясту ковдру із зірок,
Білоою стрічнкю повився,
Він над колискою його.
Тіманність дивна Андромеди,
Хитаючи небесні сфери,
Пісні співала колискові,
Знайомі нам з дитячих літ.
Маля росло та підрстало,
Одного дня всіх здивувало,
Красою повною своєю,
Яскравим місяцем на небі.
