Як була я ще маленька,
Говорила мені ненька:
«Хоч всю землю обійдеш –
Краще краю не знайдеш.»
І водила мене мати
По околицях гуляти:
Понад річку бережком,
Лісом, полем і ярком.
Через ниви та сади
На барвистії луги,
Що красою ваблять очі,
Де росу кидають ночі.
Де цвітуть барвисті квіти,
Які люблять рвати діти:
Мак, ірис, зозулинець,
Євшан, орлик і чебрець.
Тюльпан, м’ята, деревій,
І медунка й звіробій,
Пшінка, рябчик, череда,
Білоцвіт і сон - трава,
І ромашка, і гвоздика,
І волошка, й мальва дика,
Незабудка, материнка,
І кульбаба й конюшинка…
Вже сама на луг іду
Й свою донечку веду
Понад річку, через гай,
Щоб любила рідний край.
