Слива сливочки зродила
І на гілках розсадила,
Під листочками сховала,
Бути тихо наказала.
Але діти, як відомо ,
Не сидять спокійно вдома.
Вони бігають, стрибають,
Всюди свого носа пхають.
То ж і сливочки маленькі
Також не були чемненькі –
З-під листочків виглядали,
За усім спостерігали.
Сонце з ними жартувало,
Їх промінням лоскотало.
Вони ж мусили мовчати,
Щоб від мами не дістати.
Ціле літо так терпіли,
Аж боки в них посиніли.
З дерева вони зірвались,
У травиці заховались.
Та в тіні засумували,
За сонцем забанували.
Можеш там їх пошукати,
Всі у миску позбирати.
Дякую за смачний настрій зранку! 
