«Цвінь-цвірінь, - кричить горобчик.–
Я такий хороший хлопчик:
І хоробрий, і кмітливий,
Голосистий, не лінивий.
По землі собі стрибаю
Хробаків, мурах збираю,
На льоту мух наловлю,
Павучків скрізь я знайду.
З дня на день їжу шукаю,
З друзями відпочиваю…
Гнізда в’ю собі повсюди,
Переважно там, де люди.
Забіяка я лиш трішки
Не боюсь ні пса, ні кішки.
В них під носом воду п’ю -
Дратувати їх люблю.
Вранці сонце зустрічаю,
Спати також з ним лягаю.
Ось такий я молодець…» -
Всім хвалився горобець
