Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський: Спи, колиско калинова - ВІРШ

Стоїть калинова колиска в куточку, З десяток гойдала вона поколінь, Коли виростали доньки й синочки, То колихали в ній діток своїх. Вона натрудилась, ночами не спала, Розповідала малятам казки, Сон із дрімотою в дім закликала, Щоб солодко спали й здорові були. Тепер відчуває себе сиротою І плаче тихенько усе скрип та скрип, Бо прикро їй, що не потрібна нікому, Душа калинова у неї болить. Ти не журися, колисонько-мамо, Дітей та онуків невдячних прости, Ти ж натомилась, напевне з роками, Отож відпочинь, дорогенька, поспи.