Є дружба, що сильніша за кохання,
Щось більше ніж йти з кимось крок у крок.
Є душі, що з'єднались з-поза рання,
Вони з матерії, яка виходить із зірок.
Є дружба, що сильніша за страждання,
Й у неї не закінчується строк,
А всі вагання і невпевнені зітхання
Вона стирає із людських обох думок.
Є дружба, наче бриз нічного моря,
Як ліки для поранених, їх душ,
Вона не тільки зцілює щоденно,
А й місце спокою й безпеки, що є тут.
Є дружба й в ній ти втілюєш кохання,
Лиш платонічний порив, що живе в тобі,
Єднання душ, і не потрібне більш вагання,
Енергія, що пролітає й відстані.
Є дружба, важливіша за кохання,
Й зробити вибір доведеться у житті,
Чи ти продовжиш заперечувать зізнання,
Чи перекреслиш раз й на завжди всі стежки.
І от кінець, він не щасливий й поза часом,
Із дружбою закінчились роки.
А що кохання, чи було воно щоразу,
Як ви обоє спілкувались через сни?
