Нема нині поряд твого тіла,
Гарячого зі мною у ліжку.
Любов моя враз обміліла,
Бо ти не тулишся кішкою.
Забрала тебе не розлука,
З тобою набагато краще.
Тепер серцю та тілу муки,
Кинула все напризволяще.
Напливають солодкі згадки,
Про розкоші тіла зі мною.
Ти забравши свої манатки,
Огорнула серце моє тугою.
Не пробачила з тою зради,
Тому лежу в згадках сам.
Без тебе тілу нема розради,
Вигнаний з твого раю Адам.
17 листопада 2024 р.
Розплата за зраду - справедлива!