Тче мороз снігами килими,
їх завія вистеляє полем,
біло-біло стало, як ніколи,
в календарний переддень зими.
Осене, тобі пора іти.
Хоч листву ти всю не обірвала,
ще її гойдається чимало –
літа недописані листи.
Грудень хай прикриє їх грудьми.
Прихистить від лютої завії,
що сьогодні безпорадно віє…
і тче мороз снігами килими.
26.11.25р.
