Боже мій... інфантильна Європа,
У комфорті , добрі і теплі
Упокорити хоче циклопа,
Вурдалаку , що марить в кремлі.
І приносить у жертву країну,
Що в двобої не рівнім стоїть.
Звідусіль, повсякчас, без упину
Смерть і полум'я з неба летить.
Довго думають, довго гадають,
Ніби й друзі, насправді ж - чужі.
І подяки весь час вимагають
Від розбитої в друзки душі ...
Україна , поранена звіром,
Україна горить у вогні.
Вже не рік і не два, а чотири,
Не здається в кривавій борні.
Люди добрі! Чи справді ви добрі?
Ваше нато - гроза і оплот?
Береже вас в цю мить непоборний,
Український незламний народ.
Майте совість , побійтеся Бога,
Вас ця участь також не мине.
І до вашого прийде порогу,
Не покаране лихо земне.
Скоро може це статися з вами,
Це сьогодні здається здаля...
І прокинетесь завтра рабами,
Психопата старого з кремля.
Станьте поруч, скажіть своє слово,
Дайте зброю, і гарт покажіть.
Як не зараз, то більше ніколи,
Плем'я мокшів повинно згоріть.
Дикуни, вони заздрісні й злісні,
Ці манкурти живуть у війні.
Хай і пеклі їм буде затісно,
Хай їм холодно буде в вогні.
