Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Студникова: От і все… - ВІРШ

Я тобі нічим не дорікаю – Знаю, в тім моя вина... Бачиш, вороння́ зібралось в зграю? Йде зима... Я напевно маю відпустити Синю птаху – хай летить! Просіваю спогади крізь сито... Серцю, цить! – Не порушуй сталого мовчання, В час, коли говорить тиш. Твоя роль – віддатись на заклання. Тож облиш – Стогін твій навряд чи допоможе, Мить не повернеш виття́м. Рватись на частини нам чи гоже – Бач, стіна? А колись ходила я крізь стіни... По вугіллю крізь вогонь... Бачиш, зупинився наш годинник? – Знак либонь... Тож на чудо сподіватись марно. Вітер ув обличчя дме... Розташовані навік полярно – От і все... 23.11.2025 ––––––––––––––– Картинка з інтернету –––––––––––––––