Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрей Кривцун: Я крізь осінь іду… - ВІРШ

Я крізь осінь іду, Ну, а осінь - крізь мене. Я кохання шукаю, А осінь - тугу. І туга знову тут, А кохання, напевно, Десь в таємному краї, Що між мап не знайду. Щось туманять тумани Та завішує листя, Що метеликів зграєй Яскраво летить. Може, тими шляхами Я б достатись спромігся До кохання, що сяє, Десь там - мерехтить. Та дороги розмиті-розбиті дощами. Та всі знаки - не знаки, лише - міражі. І ця осінь стіною стоїть поміж нами. І ця осінь, мов прірва між нами лежить. Але я все іду. По коліно в багнюці. Але я все іду. Навмання. Без табу. Наче потяги - вітри на мене несуться, Та крізь осінь, крізь них - я до тебе іду. 24 листопада, 2025