Квітка щастя розцвіла
У душі моїй,
Що нещастя віднесла
Геть, а щастя їй
Дивовижне принесла
І його, як дар
Чи дарунок, їй дала,
І важкий тягар
Із душі увесь упав
В урвище умить,
Мов його я і не мав.
Більше не болить
У мені душа свята.
Квітка щастя в ній
Буйноцвітно розквіта
У красі усій.
Ніжні в неї пелюстки.
Запашна вона.
Почуття мої й думки
З нею, як весна
І вона теж навесні,
В літній час, цвітуть.
З нею радісно мені
У душі. Мабуть,
Я не почувався так
У житті повік.
Я життя солодкий смак
Відчуваю. Вік
Разом з часом мій мина.
Квітка ж щастя та
У душі, немов весна,
Й далі розквіта
Кожну неповторну мить,
Цілі ночі й дні,
Доки серце стукотить
В грудях у мені.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2021
