Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ЧОРНОВІЛ - ВІРШ

Тріщить по швах совєцький голем. Систему плющить не на жарт! Я став маленьким Чорноволом для тих, хто знав і вірив в Гард. Двигтять совєцькі стелі, стіни, кріпацькі кришаться мости! Левко Лук'яненко покійний на небесах сльозу пустив. Не про регалії та славу словами стелиться мій вірш: про те, як Гард ми знову склали зі сподівань людських і вір. З життів полеглих побратимів, що склали голови в бою, що захищали Гард живими і честь не зрадили свою. "О, боже! Ґард! Какоє ґорє!" – забули "вату" запитать! Біжить топитись в Чорне море місцевий "модний" депутат. Земля з-під ніг ждунів уральських біжить світ за очі!.. Авжеж: коли в штани як слід усравсь ти, то вже нікуди не втечеш. Арьот юрба пенсіонерів (аж стихла "мать сыра‌ земля‌"). Аруть нащадки піонерів, "што всьо пастроілі с нуля". Прокльони сипляться і мати, в очах яріє кровна "мєсть". Бо не вдається пацаватим уже "аставіть фсьо, как єсть". Стара посипалась картинка. Рідненький Южик відстогнав. Пішов на дно, мов Атлантида, в свою глибоку, теплу Нав. У Лету канув... Гарду ж – бути! Бо лохторат ваш проколовсь, де патріот "пєрєобутий" хова насподі триколор. Останній зойк обрушив голем на степ, на Гард, на Буг і... впав. Ваш "Пі-ськ"*, він виявився голим. Ми ж надихались Чорноволом. Тож славтесь, Гард і В'ячеслав! © Сашко Обрій. * Пі-ськ – скорочено від "Південноукраїнськ". 23.02.2024